Інформаційна сторінка

Вакцинація від COVID – примус чи безпека?

Пандемія COVID-19 стала найсерйознішим випробуванням для здоров'я населення всього світу та систем охорони здоров'я з часів знаменитої «іспанки» 1918-1920 років.

Всі країни, одна за одною, що зіштовхнулися з пандемією, змушені були водночас з мобілізацією системи охорони здоров'я вводити так звані «немедичні протиепідемічні заходи» ‒ як на національному рівні, так і на рівні окремих регіонів і навіть муніципалітетів. Їх мета — стримати поширення епідемії шляхом скорочення контактів між людьми.

Із самого початку пандемії у світі розпочалася розробка вакцини проти цієї інфекції. По всьому світу нині розробляється понад 170 видів вакцин проти коронавірусу, і відбувається це рекордно швидкими темпами.

На вакцину чекали весь 2020 рік. Нарешті у грудні 2020 року відразу в декількох країнах світу, зокрема, у Великій Британії, Канаді та Росії, з'явилися різні види вакцини від COVID-19, і розпочалася вакцинація.

Але виникає чимало запитань: чи справді захистить вакцина від коронавірусу? Чи буде процедура вакцинації обов'язковою для всіх, і як відмова від неї вплине на працевлаштування, вільне пересування, навчання громадян?

Ці питання дедалі більше турбують населення.

ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ: ПРИМУС ЧИ БЕЗПЕКА?

Завдання будь-якої держави — забезпечувати безпеку нації, в тому числі реагувати на будь-яку інформацію, яка містить відомості про загрозу національній безпеці.

Оголошення Всесвітньою організацією охорони здоров'я пандемії стало підставою для ухвалення низки правових актів, які направленні на врегулювання різних сфер життя суспільства. За таких обставин обмежуються права та свободи громадян та проводяться заходи з недопущення поширення нових форм COVID-19.

Мільйони людей у світі сподіваються на можливість найближчим часом зробити щеплення від вірусу, та стільки ж не хочуть його робити.

Необхідність і порядок проведення вакцинації викликають запеклі дебати в усьому світі. Вакцинацію розглядають як один з видів медичної допомоги, а самі профілактичні щеплення — різновидом медичного втручання, яке за загальним правилом вимагає згоди пацієнта.

Одні країни лібералізують законодавство у сфері вакцинації та скасовують обов'язкові щеплення, інші навпаки — посилюють вимоги та відповідальність за відмову від профілактичних щеплень.

ЩО ТАКЕ ВАКЦИНАЦІЯ

Поява повторних захворювань засвідчила, що колективний імунітет може бути досягнуто лише за допомогою вакцинації.

Що таке вакцинація? Яке значення вона має для суспільства? Вакцинація — це введення в організм препарату, що виробляє імунітет до захворювань, які мають епідемічний характер. Вакцина вважається найбільш ефективним засобом для остаточної перемоги над Covid-19 і повернення до нормального життя (яке було до карантинного періоду).

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ВАКЦИНАЦІЮ

Право на медичні профілактичні заходи закріплено в Європейській хартії прав пацієнтів, де зазначено, що «кожна людина має право на належне медичне обслуговування, спрямоване на запобігання захворювань».

У 2018 році в рамках Європейського тижня імунізації було визначено, що вакцинація — це одночасно право кожної людини та колективний обов'язок.

Стаття 49 Конституції України закріплює право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Водночас стаття 10 «Основ законодавства України про охорону здоров'я» зобов'язує громадян України: а) піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди та робити щеплення.

Положення статті 5 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначають, що громадяни зобов'язані: піклуватися про своє здоров'я та здоров'я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян; брати участь у проведенні санітарних і протиепідемічних заходів; проходити обов'язкові медичні огляди та робити щеплення у передбачених законодавством випадках; виконувати розпорядження та вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.

Стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає наступне: «працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт».

Закон визначає, що у разі загрози виникненню особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників.

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ВАКЦИНАЦІЮ

У деяких країнах розглядають вакцинацію як найважливіший та незамінний захід, спрямований на ліквідацію інфекційних хвороб і попередження їх поширення. Щеплення проти найбільш соціально значущих інфекцій законодавчо визначені як обов'язкові.

У Франції профілактичні щеплення від певних хвороб є обов'язковими (дифтерія, правець і поліомієліт). За відмову від них встановлено покарання: штраф в розмірі 3750 євро або тюремне ув'язнення до 6 міс для осіб, які не пройшли обов'язкову вакцинацію, або осіб (включаючи батьків), які перешкоджали проходженню обов'язкової вакцинації особами, законними представниками яких вони є.

Вакцинація у Франції від Covid-19 буде добровільною. Першими доступ до вакцини отримають найвразливіші групи населення.

У Латвії, де діє політика обов'язкової вакцинації (однак допускається можливість відмови від профілактичних щеплень, що обов'язково має бути завірене медичними фахівцями), вакцинація від Covid-19 також матиме добровільний характер.

Добровільний характер носить вакцинація й у Німеччині, а вимоги щодо інформованої згоди є найбільш ліберальними. Фахівці наголошують, що тут не можна керуватися виключно медичними міркуваннями. Не менш важливі такі принципи, як справедливість і солідарність, не кажучи вже про дотримання правових, зокрема, конституційних норм. До них відносять принцип самовизначення, що означає добровільність вакцинації.

В Італії вакцинація є обов'язковою процедурою, але лише для найбільш соціально значущих інфекційних захворювань (дифтерія, правець, поліомієліт, гепатит В). Вакцинація буде «надійною, необов'язковою й абсолютно безкоштовною» для всіх мешканців.

Щоб передбачити всі можливі побічні ефекти, вчені проводять тривалі випробування: спочатку тестують зразки в лабораторіях, проводять випробування на тваринах і лише потім — на людях. У разі, наприклад, з вакциною від Pfizer та BioNTech у випробуваннях брали участь 40 тисяч людей.

У Євросоюзі мають намір затвердити єдиний сертифікат вакцинації від коронавірусу. Спершу це буде виключно медичний документ. Запровадити єдиний для всього ЄС сертифікат вакцинації запропонував прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс. Грецію одразу ж підтримали й інші країні ЄС, економіки яких сильно залежать від туризму: Іспанія, Португалія, Мальта.

У багатьох країнах ЄС переконані, що вакцинацію слід залишити добровільною.

ПРОБЛЕМА ЩЕПЛЕНЬ В УКРАЇНІ

Наприкінці грудня 2020 року оперативний штаб Міністерства охорони здоров'я України з вакцинокерованих інфекцій затвердив план імунізації населення від COVID-19. У розробленій дорожній карті з масового вакцинування зазначено, що щеплення буде виключно добровільним.

Конституція України надає право вибору щодо свого здоров'я. Це принцип демократичного суспільства, але чи надає це право ставити під загрозу життя інших? Тому й однозначної відповіді на питання: правом людини чи її обов'язком є вакцинація, немає. Важливою умовою ефективності будь-яких заходів державного управління є їхня підтримка з боку населення.

За інформацією Міністерства охорони здоров'я України, оголошений V етап Дорожньої карти вакцинації населення від гострої коронавірусної хвороби COVID-19, відповідно до якого дозволено вакцинувати всіх бажаючих осіб згідно з інструкцією виробника вакцин з дотриманням вікових груп.

Витяг з наказу МОЗ України від 09.02.2020 року № 213 «Про внесення змін до Дорожньої карти з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках».

Таблиця 6. Етапи вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19 у 2021–2022 роках

Етап 1 (відповідає визначенню фази 1а в глобальних рекомендаціях)	Етап 2 (відповідає визначенню фази 1b в глобальних рекомендаціях)	Етап 3 (відповідає визначенню фази 2 в глобальних рекомендаціях)	Етап 4 (відповідає визначенню фази 2 в глобальних рекомендаціях)
<1% від загальної чисельності населення України	6,1% від загальної чисельності населення України	17,1% від загальної чисельності населення України	26% від загальної чисельності населення України
Цільові групи для вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19
Медичні працівники та персонал, які працюють в закладах охорони здоров'я (далі — ЗОЗ) де надають стаціонарну допомогу хворим на коронавірусну хворобу COVID-19 та працівники екстреної медичної допомоги та інші медичні працівники, безпосередньо задіяні в протидії пандемії коронавірусної хвороби COVID-19	Медичні працівники та персонал, які працюють в ЗОЗ що стаціонарну допомогу іншим хворим (включаючи первинну медичну допомогу, працівників системи громадського здоров'я) та медичні працівники інших відомств та міністерств	Люди віком від 65 до 69 років, від 70 до 79 років та від 80 до 84 років	Люди віком від 60 до 64 років
Люди в інтернатних закладах, будинках для людей похилого віку та працівники таких закладів	Люди віком від 85 років	Працівники критично важливих структур державної безпеки, включаючи Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Національну поліцію України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, військовослужбовців Збройних Сил України, Міністерство внутрішніх справ України	Дорослі (віком від 18 до 59 років) із супутніми захворюваннями, які знаходяться у групі ризику щодо розвитку ускладнень та настання смерті в зв'язку із захворюванням на коронавірусну хворобу COVID-19
Військовослужбовці (включаючи Збройні Сили України та Національну гвардію України), які беруть участь в Операції об'єднаних сил на Сході України	Соціальні працівники та інші працівники соціальної сфери	Вчителі та інших працівники сфери освіти	Інші категорії населення та професійні групи, які знаходяться у групі ризику щодо інфікування коронавірусною хворобою COVID-19, а також громадяни України, які проживають на тимчасово окупованих територіях
			Особи, які перебувають в місцях обмеження волі та/або слідчих ізоляторах та працівники місць обмеження волі, слідчих ізоляторів

Алгоритм поведінки для пацієнта

Що робити, якщо у вас симптоми COVID-19?

1. Залишайтесь вдома.

2. Подзвоніть своєму лікареві.

3. Опишіть своєму лікарю симптоми, історію подорожей. Окремо потрібно розповісти, чи були ви в контакті з людьми, які потенційно можуть бути інфіковані.

4. Виконуйте інструкції свого лікаря.

5. При невідкладних станах - температура вище 38, яка не збивається, та утруднене дихання - набирайте 103.

Пам'ятайте, більшість респіраторних захворювань мають схожі симптоми.

Підстави для підозри COVID-19:

- кашель;

- ускладнене дихання;

- підвищена температура;

- протягом останніх 14 днів ви перебували в країні, де зафіксовано COVID-19;

- контактування з людиною, інфікованою коронавірусом.

❌ Якщо ви маєте симптоми COVID-19, не потрібно негайно йти до свого лікаря або в найближчу лікарню.

❌Не потрібно самостійно приймати рішення та йти на тестування стосовно наявності COVID-19. По-перше, рішення про необхідність тестування приймає ваш сімейний лікар або терапевт. По-друге, в лабораторії та лікарні збільшується ризик підхопити вірус, якщо поруч буде людина з коронавірусом.

❌ Не потрібно робити тест на коронавірус людині зі звичайним ГРВІ.

✅Перше, що потрібно зробити, це - подзвонити лікарю, з яким укладено декларацію. Якщо ви не уклали декларацію, одразу телефонуйте на гарячу лінію з питань коронавірусу у вашій області, на гарячу лінію МОЗ 0-800-505-201 або Центру громадського здоров'я +38 044 425 43 54. Також можна подзвонити на Урядовий контакт-центр за номером 1545.

✅ Подальший алгоритм дій вам скаже ваш лікар або оператор контакт-центру, на який ви зателефонували.

❗ Запишіть та розмістіть так, щоб знайти найшвидше, наступні номери телефонів:

- номер реєстратури центру надання первинної медико-санітарної допомоги, в якому ви обрали свого лікаря;
- номер мобільного вашого сімейного лікаря або терапевта;
- в кожній області працює цілодобова гаряча лінія з питань коронавірусної інфекції. Знайдіть та запишіть цей номер також.

❗ Подбайте про те, щоб у ваших батьків, бабусь, дідусів та інших літніх родичів також були номери телефонів, за якими вони можуть звернутися за консультацією та допомогою.

завантаження.jpg ТАРИФИ В ЛІКУВАЛЬНО - ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ МІСТА